Багате минуле, яким ми пишаємося

Історія інституту, яка почалася ще в далекому 1933 р., безперервно пов’язана з розвитком енергетики в минулому Радянському Союзі та і в світі, в цілому. З початку діяльності – це були проєкти котелень, міських ТЕЦ невеликої потужності. Потім участь у відновленні енергетичних об’єктів, зруйнованих після другої світової війни. Починаючи з 50-х років минулого століття – це розробка сучасних на той час проєктів теплових електростанцій (ТЕС та ТЕЦ) середньої і великої потужності як в Україні, так і в багатьох республіках минулого Радянського Союзу та і поза його межами: Куба, Ірак, Сербія. Хорватія, Македонія та інші країни. Загальна потужність таких об’єктів, споруджених за проєктами КІЕП складає майже 70 МВт електричної енергії.

Наприкінці 60-х років інститут розпочав освоювати атомно-енергетичну галузь, приймаючи участь в проєктуванні перших атомних електростанцій (АЕС) в Радянському Союзі - Білоярська і Нововоронезька АЕС. Однак, уже з 70-х років КІЕП почав самостійно проєктувати атомні електростанції. Першими проєктами інституту в атомній енергетиці стали Ігналінська АЕС з РБМК -1500 (турбінне відділення) в Литві, а також АЕС «Пакш» (з реакторами ВВЕР-440), побудована в Угорщині. В подальшому, починаючи з 1980 років, обсяг проєктів в атомній енергетиці стрімко зростає і інститут починає одночасно розробку декількох проєктів АЕС з реакторами ВВЕР-1000: Хмельницька АЕС, Рівненська АЕС і Чигиринська АЕС в Україні, АЕС «Белене» в Болгарії, АЕС «Кудан-Кулам» в Індії, більша частина з яких були збудовані та успішно експлуатуються до теперішнього часу. В той же час КІЕП розробив низку проєктів атомних ТЕЦ (АТЕЦ), а саме: Київська, Одеська, Бакінська та Мінська АТЕЦ, будівництво деяких з яких було розпочато за часів Радянського Союзу, але потім зупинено на початку 90-х років.

З початку 90-х років КІЕП, вже у незалежній Україні, займає провідне місце як генеральний проєктувальних багатьох енергетичних об’єктів, здійснюючи роботи з модернізації Трипильської та Ладижинської ТЕС, Київських ТЕЦ-5, ТЕЦ-6 та інших теплових електростанцій в Україні.

Значний обсяг робіт в цей період припадає на здійснення КІЕП інженерної підтримки експлуатації всіх АЕС України, виконання робіт з підвищення ядерної і радіаційної безпеки та підвищення ефективності експлуатації АЕС.

В 1996-1999 рр. за фінансової і технічної підтримки міжнародної спільноти для України, в рамках міжнародного Консорціуму за участю інженерних компаній передових атомних держав світу, КІЕП розробляє «Програму модернізації з підвищення безпеки енергоблоків ХАЕС-2 та РАЕС-4 з реакторами ВВЕР-1000». В подальшому інститут здійснює практичну реалізацію заходів цієї програми для цих енергоблоків, що стає підставою для можливості завершення їх будівництва.

В період з 2001 по 2004 роки АТ КІЕП у якості генерального проектувальника здійснює коректировку проектів енергоблоків № 2 на ХАЕС і № 4 на РАЕС з реакторами ВВЕР-1000, в тому числі з урахуванням програми підвищення безпеки цих блоків, розробленої за участі західної допомоги, та забезпечує технічну підтримку НАЕК «Енергоатом» під час завершення будівництва та введення в експлуатацію в 2004 р. двох енергоблоків одночасно. В світовій історії будівництва АЕС таких прикладів, коли два енергоблоки АЕС вводяться в експлуатацію одночасно, не має.

Після аварії у 1986 р. на Чорнобильській АЕС, КІЕП з 1987 р. набуває статусу головного проєктувальника Чорнобильскої АЕС і саме з того часу здійснює великий обсяг робіт на цій АЕС. На початку 2000 років інститут розробив проєкти виведення з експлуатації енергоблоків ЧАЕС, включаючи розробку проєктів об’єктів з поводження радіоактивними відходами та відпрацьованим ядерним паливом на цій АЕС. Особливе місце в діяльності КІЕП на ЧАЕС, починаючи з 1987 р., займає зруйнований після аварії блок № 4 (Об’єкт «Укриття»). Наприкінці 90-х років в рамках українського консорціуму КСК розробляє заходи щодо підсилення існуючих будівельних конструкції об'єкту "Укриття " і забезпечує інженерний нагляд щодо реалізації цих важливих заходів, які забезпечили стабільність конструкцій на термін до 30 років. Разом з консорціумом «Новарка» із Франції КІЕП у 2013 році розробив проєкт унікальної споруди - Новий безпечний конфайнмент (НБК), розташований над блоком № 4, спорудження якого забезпечило надійний захист оточуючого середовища та населення від потенційного радіаційного впливу Об’єкту «Укриття».

Від минулих років до теперішнього часу історія діяльності КІЕП безперервно пов’язана з Україною, відбиває вклад інституту у становлення та сталий розвиток її енергетики.

Ця історія продовжується….

 

Успішне сьогодення, в якому ми затребувані

На сьогоднішній день КІЕП володіє сучасними технологіями в галузі проектування і будівництва атомних і теплових електростанцій, а також працює в декількох суміжних галузях, що належать до експлуатації АЕС і ТЕС. КІЕП забезпечує повний комплекс послуг, які включають в себе виконання передпроектних робіт, розробку комплексної проектної документації, супровід будівництва, інженерну підтримку АЕС і ТЕС на всіх стадіях життєвого циклу їх експлуатації.

Розробка проектів утилізації радіоактивних відходів і безпечного поводження з відпрацьованим ядерним паливом на АЕС є одними з важливих напрямків діяльності КІЕП. Інститут із залученням спеціалізованих компаній здійснює розробку проектів по поводженню з радіоактивними відходами та відпрацьованим ядерним паливом в Україні, впроваджує найсучасніші технології, що забезпечують максимальну безпеку і мінімальний вплив на навколишнє середовище. Добре відомі проекти тимчасових сховищ відпрацьованого ядерного палива (СВЯП) на майданчику Чорнобильської АЕС (СВЯП-1 та СВЯП-2) для палива РВПК-1000 здійснюються при безпосередній участі КІЕП. Реконструкція першого була успішно доведена до свого завершення в 2012 році. Роботи над СВЯП-2 тривають згідно з розробленим планом і вже перебувають на завершальному етапі.

Ще один проект КІЕП, що має загальнодержавне значення для України, ЦСВЯП (централізоване сховище відпрацьованого ядерного палива), реалізується з метою вирішення проблеми зберігання відпрацьованого ядерного палива українських АЕС. На підставі затвердженого українським урядом проекту за інженерної підтримки КІЕП здійснюється будівництво цього сховища ядерного палива. Введення в експлуатацію ЦСВЯП заплановано в 2021 році.

КІЕП зараз зайнятий в кількох великих українських проектах, пов'язаних зі створенням комплексів з переробки твердих радіоактивних відходів (КП РАВ) на АЕС України. На Рівненській АЕС введення такого комплексу здійснено в 2018 р, а на Хмельницькій АЕС аналогічний проект знаходиться на етапі закупівлі обладнання та розробки документації для будівництва комплексу. Введення КП РАВ в експлуатацію на Хмельницькій АЕС заплановано в 2021 році.

 

Перспективне майбутнє, над здійсненням якого ми працюємо

У найближчі плани КІЕП входить розробка проектів будівництва 3-го і 4-го енергоблоків Хмельницької АЕС. Початковий проект цієї АЕС, розроблений інститутом, передбачав спорудження чотирьох енергоблоків. Однак його реалізація була зупинена після аварії, що сталася на ЧАЕС. КІЕП завершив розробку техніко-економічного обґрунтування спорудження цих енергоблоків, яке було схвалено Кабінетом Міністрів України. Найближчим час очікується ухвалення Верховною Радою закону, який дозволить зведення цих двох енергоблоків. В цілому передбачається, що проект буде реалізований протягом п'яти років після початку проектних робіт.

Наша науково-дослідна діяльність і інтернаціональне співпрацю вже привели до унікальних розробок, які в найближчому майбутньому почнуть застосовуватися в сфері енергетики. І ми віримо, що наша старанна робота допоможе зробити енергетичну індустрію майбутнього надзвичайно безпечної та продуктивної.